Фізіологічні основи занурення під воду
НАВЧАННЯ ЗАТРИМКИ ДИХАННЯ НЕМОВЛЯТАМИ
Пірнати під воду найпростіше, але як занурювати під воду немовля з перших занять у басейні, безпечно і правильно, досі, було заплутано і складно, якщо дотримуватись рекомендацій пропонованих на сьогодні методик навчання пірнанню дитини молодшого віку (від 0+ до 2х років). Також розглянуто вплив вестибулярного апарату на блокування дихання. Затримки дихання як інструмент ранньої діагностики здоров'я дитини на початкові відхилення розвитку у доклінічній формі.
Новизна: Поняття рефлекторного вдиху перед затримкою дихання.
Ціль: розкрити фізіологічні принципи природного блокування дихання у дітей раннього віку. Показати на яких принципах та взаємодіях розкривається плавучість немовляти. Показати зв'язок затримок дихання із рівнем здоров'я дитини.
Методи: Аналізуючи літературу, призначену для навчання студентів, тренерів, інструкторів, батьків з навчання занурення немовля під воду і зіставляючи свій особистий практичний досвід роботи з дітьми раннього віку протягом 15 років (більше 500 дітей віком від 2 місяців до 3х років), знайдено очевидну невідповідність запропонованих методик фізіологічним принципам затримки дихання.
Результати: занурення дитини відбувається зрозуміло, легко, природно та безпечно, з перших занять.
Виявлено взаємозв'язок між здоров'ям дитини та її здатністю контролювати затримки дихання. Занурення під воду може бути розглянуте як рання безпечна діагностика його функціональних систем: серця і судин, дихання, нервової системи, а також пологових пошкоджень шийного відділу хребта, завдяки чому на ранній стадії виявляються як серйозні захворювання, так і початкові відхилення в доклінічній формі.
Розкриття феноменальних можливостей - плавучості дитини та досконалої координації в орієнтуванні тіла дитини під водою, що дозволяє немовляті при попаданні у воду, блокуючи дихання, самостійно спливати, розвертатися та лежати на поверхні води, без допомоги дорослого. Тим самим зводячи нанівець ризик трагічних випадків на воді.
Практичні поради: дії та вправи що включають рефлекторний вдих перед зануренням під воду, як пірнати з першого заняття, розвиток затримок дихання, розвиток вестибулярного апарату дитини.
Додаткові можливості: безпека на воді, глибока діагностика прихованих проблем організму.
Ключові слова: плавання з немовлятами, навчання пірнанню дітей молодшого віку, плавучість, розвиток координації дитини молодшого віку, методика занять з немовлятами у басейні, діагностика ЦНС, плавати раніше, ніж ходити, фізіологія затримок дихання, безпека на воді.
З перших днів життя малюка, відповідальний та енергійний батько шукає для своєї дитини розвиваючі заняття - безпечні, ефективні та доступні для включення в щоденний режим дня малюка. Плавання - це те, що потрібно! Не дарма у воді відбувається розвиток плода, і навіть просте перебування в ній вже несе багато цінного з погляду розвитку дитини – відсутність гравітації, в'язкість водного середовища, що створює для рухів у ній оптимальне навантаження для суглобово-м'язового механізму дитини. (8,9,10,11,12,13,14)
До того ж і ванна, як перший басейн для маленького плавця, є практично в кожній оселі.
Як же легко і природно почати занурювати малюка під воду, не нашкодивши і не зіпсувавши його ставлення до води? Як зрозуміти, чи готовий малюк до занурень? Чи можна пірнати з першого заняття?
Та й взагалі, навіщо треба занурювати в інше середовище? Що корисного відбувається з організмом, який виконує зусилля із затримки дихання?
1. Активно розвиваються органи та системи організму – опорно-рухова, кровоносна, травна, дихальна, видільна, покривна, ендокринна, нервова, лімфатична.
2. Гармонізується вся центральна та периферична нервові системи і, як наслідок, можуть наводитися до норми виявлені та приховані відхилення.
Яким чином? Дихання та нервова система тісно пов'язані і, впливаючи на дихання, ми гармонізуємо всю центральну нервову систему, а наприклад м'язові тонуси це, насамперед наслідок процесів у ЦНС.
3. Зміцнюється імунітет. Як можна пов'язати, здавалося б ці далекі друг від друга поняття - пірнання і імунітет?
Затримки дихання змінюють формулу крові, вилужуючи її. А це фундамент імунітету. Усі віруси, бактерії та паразити живуть лише у кислому середовищі. Потрапляючи в лужні середовища, вони миттево нейтралізуються. (8)
Підтримуючи оптимальний рівень вуглекислоти (6,5-7%) ми також (18):
• нормалізуємо кислотно-лужний баланс, досягаючи лужного стану середовища організму, в якому організм стає найменш сприйнятливим до вірусних та бактеріальних інфекцій.
• підтримуємо роботу імунної, гормональної та нервової систем організму,
• нормалізуємо вироблення ферментів травної системи.
Якщо за вправами з дитиною у воді інформації знайти можна достатньо, (18,20,24) то за затримками дихання написано небагато, та й за фактом ці пари абзаців тексту далекі від природних процесів блокування дихання. На сьогоднішній день в інформаційному просторі широко відомі такі фахівці в галузі грудничкового плавання як Фірсов З.П., Чарковський І.Б., Еннінг К., Гутерман В.А., Фрідман Б., Комаровський Є.О.
Коротко узагальню основні тези методик навчання пірнань для дітей грудного віку. Малюкам пропонується здійснити затримку дихання через вербальну команду, закріплену контактом із водою. Спочатку після команди "Пірнай" слід полив на головку з ковшика, потім через кілька занять, після закріплення послідовності завдань, слідує занурення під воду.
Адже малюкові пропонується навчитися затримати дихання, не переймаючись якою фазою дихального циклу це станеться і що з цього приводу запрограмувала його власна система.
Однак у цій методиці втрачено найважливіший момент, що відбувається з диханням за даних обставин.
Не розкрито суть важливих і простих взаємозалежних процесів тіла перед зануренням, щодо чого починають розгортатися процеси блокування дихання. Звівши все навчання до механічного запам’ятовування дій, що періодично повторюються. І тому весь процес від знаходження у воді до повної взаємодії, включаючи занурення під воду, залишився недопрацьованим, що тягло надалі різною мірою проблеми, від фізіологічних, до психологічних. Зараз з'явилися сучасні популярні методики, що пропонують освоювати затримки дихання і занурення тільки після того, як малюк сам виявить бажання опустити обличчя у воду. Розвинулися вони цілком закономірно, зважаючи на наочні вищевикладені причини.
І навіть не в цьому полягає глобальна проблема - так вчать і майбутніх тренерів у ВУЗах, тобто навчання й надалі проходитиме з помилками.
Отже, пропоную до вашої уваги методику занурення під воду дитини до року з погляду природних фізіологічних рефлексів, а не набутих багаторазовим повторенням навичок.